Професійна логопедична допомога — для малюків, школярів і дорослих

Дислалія — це мовленнєве порушення, яке полягає у неправильній вимові окремих звуків або їх груп за умови нормального слуху, збереженої іннервації мовного апарату та відсутності органічних уражень центральної нервової системи. Це одне з найпоширеніших порушень мовлення, особливо серед дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Основна ознака дислалії:

• спотворення, заміна або пропуск звуків (найчастіше [р], [л], [с], [з], [ш], [ж], [ч]);
• cловниковий запас, граматика та розуміння мовлення при цьому не порушені.

При дислалії дитина або дорослий може замінювати звуки іншими (наприклад, [р] на [л]), спотворювати їх (нечітка вимова) або пропускати у словах. Найчастіше порушуються свистячі, шиплячі та сонорні звуки. Водночас лексичний запас, граматична будова мовлення та розуміння зверненого мовлення відповідають віковій нормі, що відрізняє дислалію від складніших мовленнєвих розладів.

Залежно від причин виникнення розрізняють:

• Механічна форма пов’язана з анатомічними особливостями або дефектами мовленнєвого апарату: неправильним прикусом, аномаліями будови зубів і щелеп, укороченою або малорухомою вуздечкою язика, особливостями піднебіння. У таких випадках логопедична робота часто поєднується з консультаціями ортодонта.
• Функціональна дислалія виникає за відсутності видимих анатомічних порушень і пов’язана з недостатнім розвитком фонематичного слуху, слабкістю артикуляційної моторики, неправильними мовленнєвими зразками в оточенні дитини або двомовним середовищем без чіткої мовленнєвої системи. Також вплив можуть мати педагогічна занедбаність або недостатня увага до мовленнєвого розвитку в ранньому віці.

Виділяють кілька форм дислалії за характером порушень:

• просту (порушення 1–2 звуків);
• складну (порушення кількох груп звуків);
• мономорфну й поліморфну, залежно від того, чи належать дефектні звуки до однієї або різних артикуляційних груп.

Корекція дислалії здійснюється логопедом і включає кілька етапів:

• розвиток артикуляційної моторики;
• формування правильного звуку;
• його закріплення в складах, словах і фразах;
• автоматизацію у спонтанному мовленні.

За своєчасного звернення та систематичної роботи прогноз є сприятливим, і порушення може бути повністю усунене без наслідків для подальшого мовленнєвого та навчального розвитку.

Тривалість та ефективність корекції

• рекомендована частота логопедичних занять — 2–3 рази на тиждень;
• тривалість курсу залежить від кількості порушених звуків і може становити від кількох місяців до 1 року;
• важлива домашня практика та системність і регулярність відвідування логопедичних занять.