Професійна логопедична допомога — для малюків, школярів і дорослих

Дисграфія — це порушення письма, яке виникає через несформованість або порушення тих психічних функцій, що забезпечують нормальне письмо: мовлення, фонематичний слух, зорове та слухове сприймання, пам’ять, моторну координацію.

Це не про «неуважність» чи «поганий почерк» — це стійке специфічне мовленнєво-писемне порушення, яке потребує логопедичної допомоги.

 Основні прояви дисграфії:

• стійкі помилки при письмі, які не зникають навіть після тренувань;
• заміни букв, що позначають схожі звуки (с–ш, д–т, п–б);
• пропуски, вставки, перестановки літер або складів;
• злиті слова або, навпаки, поділ слова на частини;
• труднощі з узгодженням слів у реченні;
• неправильне відтворення звукового складу слова;
• «дзеркальне» написання окремих літер.

 Що НЕ є дисграфією:

• помилки, пов’язані з відсутністю знання правил.
• тимчасові труднощі у першокласників (дисграфію діагностують у другому класі);
• неохайний або нерозбірливий почерк.

Причини дисграфії:

• несформованість фонематичного слуху;
• мовленнєві порушення (дислалія, дизартрія, алалія тощо);
• порушення пам’яті, уваги, зорово-просторового сприймання;
• неврологічні та нейропсихологічні труднощі;
• недостатній розвиток дрібної моторики.

 Види дисграфії:

1. Акустична — дитина плутає схожі за звучанням звуки.
2. Артикуляційно-акустична — неправильна вимова → неправильне написання.
3. Оптична — плутання літер за зоровою схожістю (в–ш, и–й).
4. Аграматична — труднощі з граматичними формами.
5. Моторна — недорозвинена моторика та графомоторика (часто у дітей з ДЦП, дизартрією).

Дисграфія зазвичай проявляється тоді, коли дитина починає активно оволодівати письмом — у молодшому шкільному віці (приблизно 7–8 років). Саме в цей період стає помітно, чи відповідає письмова навичка віковій нормі.

Дислексія — це специфічне порушення навчання, пов’язане з труднощами у читанні, яке не обумовлене інтелектом дитини, її мотивацією або недостатньою освітою.

Основні прояви

• Повільне  або неправильне читання слів.
• Перестановка, заміна або пропуск букв у словах.
• Труднощі із звуковим аналізом слів та запамятовуванням букв.
• Проблеми з розумінням прочитаного тексту.

 Вікові прояви

• Починає помітно проявлятися у 6–8 років, коли дитина оволодіває навичками читання.
• У дошкільному віці можуть бути передумови: труднощі з звуковим аналізом, запам’ятовуванням віршів, називанням букв.

Наслідки

• Впливає на усі види навчання, де потрібне читання та робота з текстом.
• Може призводити до труднощів соціальної адаптації, зниження самооцінки, тривожність перед читанням та письмом.

Корекція

• Проводиться логопедом 
• Включає:
• розвиток фонематичного слуху і звукового аналізу;
• поступове навчання читання за спеціальними методиками;
• розвиток пам’яті, уваги та словникового запасу;
• роботу над розумінням прочитаного.
• Зазвичай дислексія (порушення читання) поєднується із ще одним мовленнєвим порушення, а саме дисграфією (порушення письма). Часто ці два мовленнєві порушення зустрічаються у парі у діток.

Тривалість і результат корекції дислексії / дисграфії

• Корекційні заняття тривають від кількох місяців до кількох років, залежно від ступеня дислексії / дисграфії і регулярності тренувань.

Важливо: своєчасна корекція з логопедом та підтримка вдома допомагають дитині навчатися ефективно, підвищити впевненість у собі та уникнути негативних психологічних наслідків.