Професійна логопедична допомога — для малюків, школярів і дорослих

Ринолалія – це порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами артикуляційного апарату, внаслідок чого голос і мовленнєві звуки набувають «носового» забарвлення.

Основні типи ринолалії

1. Відкрита ринолалія

Повітря під час мовлення надмірно проходить через ніс.

Причини:

• • розщілина піднебіння (вроджена «заяча губа», «вовча паща»),
  • недостатність піднебіння,
  • параліч чи слабкість м’язів м’якого піднебіння.

Прояви: голос «глухий», «витікає» в ніс, важко вимовляти звуки [п], [б], [м], [т], [д], [к], [г].

2. Закрита ринолалія

Повітря не проходить через ніс достатньо.

Причини:

• • аденоїди,
  • поліпи,
  • викривлення перегородки,
  • сильний набряк слизової.

Прояви: голос ніби «глухий», «запханий», як при нежиті; страждають носові звуки [м], [н].

3. Змішана ринолалія

Поєднання ознак відкритої та закритої форми — трапляється при складних анатомічних дефектах.

Коли виникає ринолалія?

У дітей найчастіше:

• вроджена форма — від народження,
• закрита форма — 2–7 років (період аденоїдів)

Ринолалія впливає не лише на звучання голосу, а на всю мовленнєву систему дитини або оскільки порушується нормальний резонанс і артикуляція. Основні сфери впливу такі:

1. На звуковимову

Ринолалія порушує:

• • чіткість вимови приголосних;
  • утворення вибухових звуків ([п], [б], [т], [д], [к], [г]);
  • правильне звучання носових звуків ([м], [н]) — особливо при закритій формі.

У результаті мовлення стає малозрозумілим, нечітким або надмірно «носовим».

2. На тембр і якість голосу

Ринолалія змінює:

• • резонанс (надто багато або надто мало повітря проходить через ніс),
  • тембр голосу (він стає плоским, гугнявим, «запханим»).

3. На дихання і мовленнєвий видих

Ринолалія може впливати і на:

• • слабкість мовленнєвого видиху;
  • нераціональний розподіл повітря;
  • труднощі з довгими висловлюваннями.

4. На формування мовлення в дітей

Особливо важливо: ринолалія у дітей може ускладнювати весь розвиток мовлення, тому що:

• • формуються неправильні артикуляційні навички;
  • уповільнюється становлення звукової сторони мовлення;
  • можливі вторинні лексико-граматичні труднощі (через нечітке мовлення дорослі менше розуміють дитину).

5. На читання та письмо (у шкільному віці)

Через нечітку звуковимову й труднощі з аналізом звуків можливі:

• • помилки в письмі;
  • проблеми з засвоєнням звукобуквених відповідностей;
  • труднощі зі звуковим аналізом.

6. На соціальну та емоційну сферу

Особливо у дітей:

• • зниження самооцінки через нерозуміння іншими;
  • сором’язливість при спілкуванні;
  • небажання говорити в групі;
  • емоційне напруження.

У підлітків — можливий психологічний дискомфорт через «гугнявий» голос.

Із чим працює логопед?

• вправи на спрямування повітря в ротову порожнину;
• контроль носового видиху;
• розвиток артикуляційного праксису
• удосконалення звуковимови;
• розвиває лексико-граматичні навички;
• удосконалює стан слухової уваги і фонематичного слуху.

При необхідності рекомендує консультацію:

• ЛОРа,
• щелепно-лицевого хірурга,
• ортодонта,
• невролога.

При вроджених розщілинах піднебіння логопедична робота найбільш ефективна після хірургічної корекції.

Без операції можлива лише часткова компенсація.

Тривалість і результат корекції 

• Корекційні заняття тривають від року до кількох років, залежно від типу ринолалії кількості занять на тиждень і регулярності тренувань.

 Додаткові важливі елементи роботи логопеда

• Взаємодія з батьками: логопед обов’язково дає домашні завдання.
• Системність: заняття 3 рази на тиждень дають найкращий результат.