Афазія — це втрата або порушення вже сформованого мовлення внаслідок ураження кори головного мозку (найчастіше лівої півкулі у правшів).
Афазія виникає у дорослих після травм, інсультів, пухлин, запалень мозку, коли мовлення вже було повністю сформоване.
Афазія — це не про дітей, які не навчилися говорити, а про дорослих, які вміли говорити, але втратили цю здатність.
Причини афазії:
• інсульт (найпоширеніша причина)
• черепно-мозкова травма
• пухлина головного мозку
• енцефаліт, менінгіт
• операції на мозку
• деменція (на пізніх етапах — мовна афазія)
Основні ознаки афазії:
Залежно від форми афазії людина може:
• втратити здатність говорити (мовчазність)
• вимовляти слова не тими звуками (наприклад: вікно → тікво)
• плутати слова або звуки
• не розуміти звернену мову
• не могти писати або читати
• говорити “словами-обманками” або вигуками замість слів (“та те оце, ну той…)
Види афазії:
1. Моторна афазія (афазія Брока)
Людина добре розуміє звернену мову, але не може висловити думку словами.
Мовлення стає повільним, уривчастим, складним. Часто супроводжується спробами артикуляції зі зусиллям.
Наприклад: «Я… це… вікно… хочу… там…»
2. Сенсорна афазія (афазія Верніке)
При цій формі людина не розуміє мову, хоча слух збережено.
Вона може говорити багато, але її мовлення незрозуміле, сплутане, часто зі “словами-паразитами”, вигадками або замінами.
Наприклад: «Вікно розчинило свій коридор на ліво і тре… ну тре, а потім…»
3. Амнестична афазія
У цій формі людина забуває назви предметів, особливо іменники.
Може описати предмет, але не згадує слово.
Наприклад: «Подай мені… ну… кругле таке… їдять його… яблуко!»
4. Динамічна афазія
Людина може повторити слова або окремі фрази, але не здатна самостійно побудувати зв’язне мовлення.
Страждає саме мовленнєва ініціатива — мовчить або каже дуже мало, хоч розуміє все.
5. Тотальна афазія
Це найважча форма. Людина не говорить, не розуміє, не читає, не пише.
Може лише реагувати невербально — мімікою, жестами або емоційно.
Виникає при великому ураженні мовних центрів.
Як логопед працює з афазією:
Логопед-дефектолог або нейрологопед проводить реабілітацію мовлення, яка включає:
1. Відновлення розуміння мовлення
2. Розвиток активного словника
3. Поступове формування фраз, речень
4. Звуковий, складовий аналіз
5. Відновлення письма та читання
6. Дихальна, артикуляційна гімнастика
7. Робота з мікромовленням — звертання, відповідь, реакція
Програма складається індивідуально і залежить від ступеня та типу афазії.
Афазія — це мовленнєве порушення, що виникає після ураження мозку. Вона не пов’язана з інтелектом, а з “пошкодженим мовленнєвих центрів”.
Кожна форма афазії потребує індивідуального підходу, і лише логопед (часто разом з неврологом і психологом) визначає, з чого почати відновлення.

