ЗНМ — це скорочення від загальне недорозвинення мовлення.
Це серйозне порушення мовленнєвого розвитку, при якому у дитини порушені всі сторони мовлення:
- звукова сторона (вимова)
- лексика і граматика (словниковий запас, узгодження у роді, числі, відмінку)
- фонематичне сприймання (розпізнавання звуків)
- зв’язне мовлення (вміння будувати речення)
Як зрозуміти, що це ЗНМ?
При ЗНМ мовлення або взагалі відсутнє, або розвинене значно нижче вікової норми.
Наприклад:
• У 3 роки дитина говорить лише окремі склади або слова на кшталт “ма-ма”, “бі-бі”
• Не будує речень
• Перекручує слова до невпізнаваності
• Замість фрази: “Я хочу пити” каже: “А пу ти”
• Або мовчить і показує жестами.
Причини ЗНМ:
• Затримка психо-мовленнєвого розвитку
• Внутрішньоутробні ураження ЦНС (гіпоксія, інфекції тощо)
• Родові травми
• Перенесені у ранньому віці менінгіти, енцефаліти
• Важкі соматичні захворювання
• Недостатня мовленнєва стимуляція
ЗНМ не пов’язане з глухотою чи відсутністю інтелекту, але може супроводжуватись іншими затримками розвитку.
Рівні ЗНМ (класифікація):
I рівень — мовлення майже відсутнє
Дитина вимовляє лише окремі звуки або звуконаслідування (“ба”, “дя”, “мяу”).
Потреби виражає жестами.
II рівень — поодинокі слова і “свої” псевдослова
Є багато помилок, слова скорочені, не зрозумілі іншим.
Фраз немає або вони примітивні.
III рівень — мовлення є, але граматично і фонетично дуже спотворене
Слова неправильно оформлені, немає закінчень, переплутані звуки, порушений порядок слів.
Як працює логопед при ЗНМ:
1. Діагностика мовлення (виявлення рівня, супутніх порушень)
2. Розвиток розуміння мовлення
3. Робота над звуками та фонематичним слухом
4. Розширення словникового запасу
5. Навчання побудові фраз
6. Розвиток граматичної будови та зв’язного мовлення
7. Паралельно — розвиток дрібної моторики, уваги, пам’яті
Висновок:
ЗНМ — це глибоке й комплексне порушення мовлення, яке вимагає тривалої системної логопедичної корекції, часто в поєднанні з роботою дефектолога, психолога та невролога.
ФФНМ — це порушення мовлення, при якому у дитини:
• порушена вимова звуків (фонетична сторона мовлення)
• та/або порушене сприйняття і розрізнення звуків на слух (фонематична сторона)
Іншими словами: дитина неправильно вимовляє звуки і не чує різниці між подібними звуками, тому часто плутає їх у мовленні.
Приклад ФФНМ:
• Замість сонце — каже тонце
• Замість шуба — суба
• Плутає б–п, т–д, с–ш, ж–з, г–к
• На слух не розрізняє слова типу: жук–шук, коса–гаса, суп–туп
Причини ФФНМ:
• Недостатньо сформований фонематичний слух
• Несформована правильна артикуляція
• Знижений загальний мовленнєвий розвиток
• Неправильне мовленнєве оточення
• Іноді — легкі неврологічні порушення
Основні ознаки ФФНМ:
1. Неправильна або спотворена вимова багатьох звуків
(особливо свистячих [с], [з], [ц] і шиплячих [ш], [ж], [ч], [щ])
2. Заміна одних звуків іншими
(наприклад: [р] → [л], [ш] → [с])
3. Пропуски або перестановки звуків у словах
Відмінність від інших мовленнєвих діагнозів:
• ЗНМ (загальне недорозвинення мовлення) — ширше: порушені всі рівні мовлення (вимова, лексика, граматика, фраза)
• ФФНМ — уже є фразове мовлення, словник, граматика, але є стійкі проблеми з вимовою та сприйняттям звуків
Як логопед працює з ФФНМ:
1. Постановка правильних звуків (артикуляційна гімнастика)
2. Автоматизація звуків у словах, реченнях, зв’язному мовленні
3. Розвиток фонематичного слуху (ігри: «почуй, де звук», «розрізни слова», «впіймай звук»)
4. Робота над звукобуквеним аналізом — підготовка до письма та читання
Висновок:
ФФНМ — це порушення, яке ускладнює не лише усне мовлення, а й опанування читання та письма. Воно потребує корекції ще до школи, інакше можуть виникати проблеми з навчанням.
